Суперечки про те чи можуть зміщуватись хребці чи ні і що саме клацає під час мануальних маніпуляцій спробуємо систематизувати у цій статті. Як би не було, але хребці дійсно можуть зміщуватись один відносно іншого та не зовсім так як уявляє більшість людей!

Спондилолістез — це зміщення одного хребця відносно іншого, найчастіше вперед (антеролістез), рідше назад (ретролістез). Тобто хребець «з’їжджає» зі свого місця, втрачаючи правильне розташування в хребтовому стовпі.

Так, спондилолістез (spondylolisthesis) — це реальний, офіційний медичний діагноз, який використовується у міжнародній класифікації хвороб МКХ-10 (код M43.1) та МКХ-11 (код FA80.0). ____ Як це виглядає__ На рентгені або МРТ видно, що: тіло верхнього хребця зміщене вперед або назад; міжхребцевий диск деформований або сплющений;

іноді видно дефект у дузі хребця (спондилоліз) — це причина нестабільності. Основні причини Вроджена вада (диспластичний тип) — недорозвиток дуги хребця. Істмічний тип — злам або дефект у перешийку дуги (часто у спортсменів). Дегенеративний тип — через вікове зношення суглобів і дисків (у людей 50+). Травматичний тип — після переломів або падінь. Післяопераційний (ятрогенний) — після операцій на хребті.

Ступені спондилолістезу (за Meyerding) Ступінь Зміщення хребця Клінічний прояв I до 25% Майже безсимптомно, легкий біль у попереку II 25–50% Помірний біль, обмеження рухів III 50–75% Сильний біль, м’язовий спазм, порушення ходи IV 75–100% Значна деформація, здавлення нервів V (спондилоптоз) >100% Хребець повністю «зійшов» зі свого місця Симптоми Біль у попереку, що посилюється при нахилах і стоянні. Напруження або спазм у поперекових м’язах. Біль, оніміння, слабкість у ногах (через здавлення нервових корінців). Порушення постави, іноді «втягнутий живіт» і випуклі сідниці при вираженому зміщенні.

Важливо відрізняти

Спондилоліз — лише тріщина або дефект дуги хребця, без зміщення.

Спондилолістез — вже є зміщення хребця.

Спондильоз — зношення хребта, остеофіти, але без зсуву.

Лікування

Консервативне (на ранніх стадіях):

Лікувальна фізкультура, йога-терапія, укріплення м’язів кора.

М’яке витягнення (тракція) хребта.

Корекція постави, корсетування.

Протизапальні засоби при болю.

Хірургічне (при III–IV ступені):

Фіксація хребців металоконструкціями (спондилодез).

Видалення здавлених нервів.

Прогноз, що важливо!

Якщо спондилолістез виявлено на ранніх етапах і проводиться правильна фізична реабілітація, стан можна стабілізувати без операції. Головне — укріплення м’язів спини та живота й уникання вертикальних навантажень.

Що "клацає", коли «править» костоправ або мануальний терапевт?

Коли під час мануальної маніпуляції («правки», «вправляння», «клікання» хребців) ви чуєте характерний хруст або клацання, — це не хребець “стає на місце”, як часто кажуть у побуті. Насправді хрустить не кістка, а суглобова рідина всередині фасеткового (дуговідросткового) суглоба між хребцями.

__Що відбувається фізіологічно __ Кожен хребець з’єднаний із сусідніми малими міжхребцевими суглобами, заповненими синовіальною рідиною.

Коли терапевт робить швидкий, короткий рух з точною амплітудою, — у суглобі різко змінюється тиск.

Через цю зміну тиску утворюється і миттєво лопається газова бульбашка (з азоту, вуглекислого газу, кисню).

Саме лопання цієї бульбашки і є тим самим «хрустом», який ми чуємо.

Цей ефект називається кавітація суглоба (від лат. cavitas — порожнина).

Важливі нюанси

Хруст не є показником ефективності. Іноді суглоб «вправляється» без звуку, але результат — розслаблення, полегшення — є.

Хруст не означає, що хребець “став на місце” фізично. Хребці не вискакують і не «зсуваються» у здорових людей — вони можуть мати функціональний блок, тобто обмеження рухливості через спазм м’язів або фасціальний натяг.

Мануальна дія просто знімає цей блок, повертаючи нормальну рухливість.

__Що насправді може відчувати людина __ Легке відчуття полегшення, теплоти чи розслаблення.

Іноді короткочасний біль або запаморочення (якщо уражена шийна зона).

Після сеансу часто поліпшується рухливість, але якщо є грижі, протрузії або спондилолістез, мануальні маніпуляції потрібно проводити надзвичайно обережно або під контролем МРТ.

Альтернатива

У сучасній фізичній терапії та кінезіології все частіше замість різких маніпуляцій застосовують:

М’які міофасціальні техніки,

Тракційне (витяжне) розвантаження,

Постізометричну релаксацію (ПІР),

Нейром’язову стабілізацію (DNS, McGill, Бубновський) — без різких «клацань», але з глибшим ефектом стабілізації. Як спондилолістез пов’язаний із кавітацією

Щоб зрозуміти цей зв’язок, розглянемо два рівні процесу — структурний (анатомічний) і функціональний (біомеханічний).

I. Структурний рівень: що відбувається при спондилолістезі

Спондилолістез — це зміщення хребця вперед або назад через дефект або слабкість міжхребцевих структур: дуг, диска чи фасеткових суглобів.

У нормі фасеткові (дуговідросткові) суглоби контролюють ковзання хребців і стабілізують їх.

При спондилолізі або дегенеративних змінах (зношенні диска) ці суглоби втрачають щільний контакт, з’являється надмірна мікрорухливість (гіпермобільність).

Через цю гіпермобільність між хребцями постійно змінюється тиск у суглобових капсулах, і саме це створює умови для кавітації.

II. Функціональний рівень: механізм кавітації при нестабільності

У фасеткових суглобах є синовіальна рідина, насичена розчиненими газами (азот, CO₂, кисень). Коли хребець «ковзає» або рухається надлишково через спондилолістез:

Тиск у суглобі різко падає — створюється локальна «порожнеча» в рідині.

Газ, розчинений у синовії, миттєво утворює бульбашки.

Через кілька мілісекунд ці бульбашки лопаються, утворюючи кавітаційний звук (хруст).

Саме тому при спондилолістезі пацієнти часто кажуть:

“У мене постійно хрустить у попереку чи шиї, коли рухаюсь”.

Це — не мануальний ефект, а самовільна кавітація через патологічну нестабільність суглоба.

Біомеханічне пояснення

У здоровому хребті фасеткові суглоби рухаються в межах 1–3° і до 2 мм ковзання. При спондилолістезі ці межі розширюються до 6–8° і 4–6 мм — це вже гіпермобільність.

Такі мікрорухи → постійне чергування зон тиску і розрідження → періодичне виникнення кавітації навіть без зовнішнього впливу.

Важливий нюанс

Кавітація сама по собі не є патологією, але часта або спонтанна поява «хрусту» у тому самому сегменті свідчить про функціональну нестабільність. Це означає, що зв’язки й капсули ослаблені, а м’язи-стабілізатори (глибокі паравертебральні) не утримують хребці у фізіологічному положенні.

Як це враховують у терапії

Мануальні маніпуляції при спондилолістезі проводять дуже обережно або не проводять взагалі, бо кавітація може посилити мікрозсув.

Мета — зменшити гіпермобільність, щоб кавітація зникла природно, коли сегмент стане стабільним. Підсумуємо.

Кавітація при спондилолістезі — наслідок нестабільності фасеткових суглобів.

Вона виникає самостійно, без участі терапевта.

Частий хруст = сигнал про мікрозсуви, а не «поставлений хребець».

Мета лікування — стабілізувати сегмент, а не “клацнути” його.